ПОРУШИВ ТА НЕ СПЛАТИВ – ВІДДАЙ АВТОМОБІЛЬ (сплата адміністративного штрафу за рахунок продажу автомобіля)
Згідно
із ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як
через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення
штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не
пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення
скарги або протесту без задоволення.
Відповідно до п.3.6 «Інструкції з оформлення працівниками
Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері
забезпечення безпеки дорожнього руху», що затверджена наказом
Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 р. № 77, у
разі несплати правопорушником штрафу в строк, установлений частиною
першою статті 307 КУпАП, постанова в справі про адміністративне
правопорушення супровідним листом надсилається для примусового
виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання
порушника, роботи або за місцезнаходженням його.
Остання, керуючись нормами Закону «Про виконавче
провадження» отримавши постанову про притягнення до
адміністративної відповідальності, порушує виконавче провадження зі
стягнення з боржника штрафу.
Будь які дії, державна виконавча служба має право здійснювати лише в
рамках порушеного виконавчого провадження.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче
провадження» Державний виконавець зобов'язаний прийняти до
виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не
закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей
документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений
до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем
виконання рішення.
У разі, якщо вищевказаних вимог дотримано державний виконавець у
3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа
виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного
виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає
боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого
строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з
провадженням виконавчих дій, передбачених Законом.
Копії постанови, надсилаються боржнику із супровідним листом простою
кореспонденцією. Державний виконавець, починаючи виконувати рішення,
повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про
відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на
добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення,
державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Відповідно до п. 5.1.1 Інструкції про порядок проведення виконавчих
дій, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні
(шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції,
банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної
інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій
реалізації.
Згідно із ч. 2 ст.50 Закону України «Про виконавче
провадження» стягнення за виконавчими документами в першу
чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші
цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в
установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних
паперах у депозитаріях цінних паперів.
Таким чином, дане положення Закону прямо забороняє першочергове
звернення стягнення на автомобіль правопорушника.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що у разі відсутності у
боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог
стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно.
При цьому стаття 56 Закону «Про виконавче
провадження» зобов’язує державного виконавця під
час проведення опису майна на яке слід звернути стягнення задовольнити
вимоги боржника, який має право вказати на яке майно слід звернути
стягнення в першу чергу.
Відповідно до ст. 55 Закону «Про виконавче
провадження» арешт майна боржника в тому числі
автотранспортних засобів здійснюється на підставі постанови про арешт
майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Майно, на яке
накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам,
призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису.
Окремо слід звернути увагу на право Боржника звернутися із заявою до
державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату та інші
доходи боржника, не вживаючи заходів примусового звернення стягнення на
майно боржника.
Підсумовуючи викладене вище можна прийти до висновку, що стягнення
адміністративного штрафу за рахунок автотранспортного засобу можливе
лише в разі порушеного виконавчого провадження та відсутності у
боржника грошових коштів, інших ліквідних цінностей чи майна на яке
можна звернути стягнення.
Боржник має право оскаржувати будь-які дії державних виконавців, якщо
на його думку такі дії не відповідають вимогам законодавства.
Для фахового захисту своїх прав у відносинах із ДАІ та ДВС
рекомендовано звернутися до юристів, що спеціалізуються у цій сфері.
